У суботу 17 жовтня, відбудеться Мерсисайдськє дербі, в якому 10 років тому «Евертон» в останній раз здобув перемогу над «Ліверпулем».
Перемогти їх на річниці в цей момент з цією командою було б відповідним способом завершити важке десятиліття для Ірисок і оголосити про початок нової ери якщо не рівних, то, хочби, гідних суперників Червоних.
Фанати «Евертона» так сильно повірили в прекрасний початок сезону Прем'єр-ліги 2020-21, коли команду очолюють дві справжні суперзірки - Карло Анчелотті і Хамес Родрігес.
Звичайно, це тільки початок, але вже видно тактичний баланс і витонченість того, що робить «Евертон» Анчелотті. А це передбачає, що вони можуть покласти край своїм поразкам проти «Ліверпуля» і поборотися за місце в Лізі чемпіонів.
Італієць завжди був широко відомим менеджером, тренером, який уважно стежив за правильною побудовою і більш широкою структурою гри своєї команди, але йому не вистачало уваги до дрібних деталей.
Протягом усієї своєї кар'єри, в якій він грав в «Мілані», «Челсі» і «Реал Мадрид», серед іншого, він слідував невтручанню в дрібні тактичні зміни, які часто потрібні для завоювання чемпіонських титулів.
Лідери Прем'єр-ліги були дуже послідовні в побудові і стилі, піклуючись тільки про свої загальні удари, а не про унікальні проблеми кожного суперника.
У минулому році Анчелотті в основному використовував схему 4-4-2, яка перетворилася в 4-3-3, імітуючи систему, з якою він так успішно грав в «Наполі». Завдання Алекса Івобі або Бернарда полягала в тому, щоб перемикатися між центральним півзахисником і нападником залежно від того, чи володіє «Евертон» м'ячем, хоча відсутність витонченості в їх передачі означало, що часто вони були занадто роз'єднані, щоб знайти хоч якийсь ритм.
Що ще більш важливо, у них просто не було центральних півзахисників для такого комплексного підходу до роботи, а Тома Девіса і Гільфі Сігурдссон часто обходили спритніші суперники.
Приєднання Абдулая Дюкура і Аллана до Андре Гомеша, дало «Евертону» міцну стіну, що захищає від контратак суперника, що, в свою чергу, дозволило клубу підвищити свою оборонну лінію і більше володіти м'ячем.
Це змінило їх стиль гри, в той час як був зроблений перехід на постійну схему 4-3-3, щоб пристосуватися до підписання Джеймса.
Елегантність колумбійця додає непередбачуваний елемент. Фактично, Джеймс, який раніше відзначився під керівництвом Анчелотті як в мюнхенській «Баварії», так і в «мадридському Реалі», втілює в собі все найкраще з тактичної філософії тренера.
У Анчелотті гравці "Евертона" отримують розумну і добре підготовлену основу, але, у них також є багато місця для імпровізації - звідси поєднання сильного півзахисту з хорошою компресією між лініями і складна для відстеження позиційна свобода Джеймса і Річарлісона.
І загальна тактична схема перших чотирьох матчів «Евертона» в лізі якраз і є підходом, необхідним для усунення слабких місць "Ліверпуля", як продемонструвала «Астон Вілла» у своїй перемозі з рахунком 7: 2 два тижні тому.
Відсутність пресингу в пасивному півзахисті Ліверпуля в купі з високою оборонною лінією Юргена Клоппа зробили їх уразливими для простих контратак, які направляються по правому флангу червоних.
Психологічна влада Ліверпуля над своїми противниками, яка змушує їх нервово відступати за територію, щоб вони могли добитися перемог, практично зникла. Тепер «Ліверпуль» повинен знайти спосіб знову люто пресингувати, інакше він зіткнеться з несподівано важким сезоном.
"Евертон" буде атакувати з ентузіазмом, імітуючи підхід "Вілли" в своєму природному ритмі, використовуючи довгі діагоналі Джеймса, щоб відстати від Олександра-Арнольда, використовуючи силу Річарлісона, щоб обійти Гомеса, і використовуючи вміння Калверта-Левіна забивати голи, щоб додати останній штрих.
Незалежно від того, чи буде перемога чи поразка в суботу, майбутній сезон обіцяє стати кращим для «Евертона» з сезону 2013/14, коли Роберто Мартінес і Ромелу Лукаку надихнули його на п'яте місце з 71 очком.
Судячи з того, що ми бачили в цьому сезоні, перша перемога в дербі за 10 років, безумовно, не виключена для цієї захоплюючої команди.
